Освіта. Саме вона є невід’ємною частиною нашого життя, вона визначає майбутнє кожної людини, вона є рушійною силою прогресу. Кожного року тисячі ще вчорашніх школярів мають зробити вибір на користь того чи іншого навчального закладу, вирішити у 16-17 років своє майбутнє. Чи можна у такому ранньому віці адекватно оцінити свої можливості, вподобання та обрати майбутню долю? Гадаю, що це доволі нелегко. Саме тому останнім часом набуває популярності здобуття освіти у дорослому зрілому віці. Що ж спонукає людей до таких рішень?

 Неважливо, чому людина у 40 років вирішує здобувати вищу освіту. Можливо, у неї не було можливості зробити це раніше, або вона зрозуміла, що довгий час жила не своїм життям. Головне – вчитися ніколи не пізно. Н.С. Станіславський говорив: «День, у який ви не дізналися для себе нічого нового, минув даремно». Хіба може бути даремним той час, коли доросла і сформована   особистість вирішує змінити своє життя, навчитися чомусь новому, дізнатися більше, самовдосконалитись? Звісно, ні.

«Здобудеш освіту – побачиш більше світу», — так говорить народне прислів’я. Справді, невже нові знання стануть для вас тягарем? Ні, вони допоможуть відкрити нові можливості, дадуть змогу краще розуміти людей і самого себе. А коли людина живе у гармонії з собою, вона хоче пізнати інших, подорожувати, відкривати нове і незвідане.

Бажання навчатися у дорослому віці – це не стареча забаганка, як дехто може подумати. Просто людина, що вирішила отримати освіту розуміє: потрібно вчиться – завжди пригодиться. Особисто у мене такі люди викликають захоплення. Якщо ти у дорослому віці вирішуєш змінити своє розмірене життя, маєш нові сподівання і цілі, намагаєшся пізнати те, чим живе сучасність, значить ти – людина сильна і цілеспрямована.

Отже, освіта – це поняття, що не має вікових обмежень та рамок. Якщо і в 70 ви вирішили, що можете і маєте дізнатися щось нове – неодмінно дійте; як казав П. Буаст: «Освіта – це скарб».

Резнік Тетяна