Чи знаєте Ви, що таке «громадянський шлюб»? В наш час його вважають лише співмешкання пари разом. Насправді ж поняття «громадянський шлюб» не має нічого спільного з тим, що вкладає в нього «просунута молодь». «Громадянський шлюб» якраз і означає шлюб, оформлений в органах державної влади, але без участі Церкви. Незареєстровані ж ані Церквою, ані державою стосунки між чоловіком та жінкою на мові юристів позначаються як «фактичні шлюбні відносини» або «фактичний шлюб». У народі такий принцип побудови сім'ї називають «життям на віру» чи «співмешканням». А Церква трактує такі стосунки як один із гріхів – перелюбство. 

Так бути чи не бути громадянському шлюбу? Одні вважають, що недоцільно реєструвати стосунки, не поживши бодай рік у спільному помешканні на правах класичної сім'ї. І розцінюють «громадянський шлюб» як підготовку до подальшого спільного життя, як прояв особистої свободи й засіб зберегти свіжість і романтичність стосунків. Інші вважають, що громадянський шлюб породжує недовіру, нестабільність і непевність у завтрашньому дні. Іноді хлопець та дівчина навмисно обирають таку форму спільного життя як альтернативу офіційному шлюбу, демонструючи цим свою надсучасність.Але у таких стосунках пара не рухається далі, вони набридають один одному, починаються сварки. Спочатку незначні, адже у кожної Боні повинен бути свій Клайд. Потім переростають у масштабні конфлікти.

кожна жінка і через рік, і через десять років спільного життя на підсвідомому рівні прагне вийти заміж. Але як переконати в цьому чоловіка, якого все й так влаштовує: ти начебто й одружений – і водночас вільний, живеш як вареник у сметані – і ні за що не відповідаєш, на будь-який докір, навіть цілком справедливий, похмуро відповідаєш: «тобі щось не подобається, то...». Таку ситуацію уявити доволі легко. Але важко повірити, що є жінки, здатні свідомо відмовитися від весільної сукні, фати, обручки, квітів і всіх моментів весільної церемонії.

До того ж, наскільки пригнічує жінку відчуття, що він ніби й поруч, а чоловіком його назвати годі… І жінки розводять руками.

Безперечно, штамп у паспорті та юридичне оформлення стосунків також не служить гарантом утримання людей. Не утримає й вінчання та обіцянка перед Богом, якщо у сім'ї нема тих почуттів, без яких вона як скульптура з піску. Але реєстрація – це все-таки певна відповідальність. Адже, як підтверджують соціологічні опитування, понад 80% чоловіків, які «живуть на віру», у різних анкетах зазначають, що вони не одружені, у той час, як 90% жінок з таким статусом вважають себе заміжніми. А тепер ви вважаєте, що громадянський шлюб потрібен вашим стосункам?

Корнєєва Лариса