Мовне питання – є одним з найцікавіших і незвичайних, на мою думку, питань. Тому що, по-перше, цікаво дізнаватися звідки в певній країні функціонують одразу дві та більше мови. По-друге, цікаво дізнатися функціонують вони на державному рівні, чи державною є лише одна мова, а інші мови, можна сказати, співіснують з нею.

Наприклад, у Швейцарії чотири офіційних мови – це німецька, французька, італійська, ретороманська. У Придністров’ї три офіційні мови – російська, українська, молдавська. У Фінляндії дві офіційні мови – фінська та шведська. У Швеції співіснують дві мови – шведська(державна) та англійська мови. В Китаї – китайська (державна), англійська, португальська. І таких прикладів багато. Також багато і причин, які спричинили появу того чи іншого мовного співіснування.

Щодо України, в ній співіснують дві мови – українська мова (державна) і російська мова. І це також спричинено певними історичними подіями та процесами. І я не можу однозначно сказати погано це чи добре. Тому що головне, на мою думку, не якою мовою розмовляє людина. А як вона говорить, як ставиться до інших людей, як вона відноситься до культури свого народу та народу тієї країни де проживає. 

Заболотної Інни