Доброта і жорстокість – вічні суперники, які живуть у самій людині.            Чудово сказав Олександо Олесь:    

В обіймах з радістю журба. 

Одна летить, друга спиня... 

І йде між ними боротьба, 

І дужчий хто — не знаю я. 

Кожна людина повинна сама вирішити, що для неї блище. Бути добрим у нашому шаленому світі – непросто, значно легше бути жорстоким. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли треба зробити добрий вчинок. Куди поділась чуйність, любов, повага до інших? А, можливо, ми боїмося бути добрими, тому що не впевнені, що нам за це віддячать? Як би хотілося скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо. Від цього можна отримати безмежну радість. Кажуть, найщасливіші люди – ті, хто вміють допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природньо, як і дихати. Але на жаль, в нашому житті ми зустрічаємо й інших людей. Для яких пріоритетами є: несправедливість, корисливість, не чесне відношення до інших та жорстокість до всього оточуючого. Жорстокість, як на мене,  – це хвороба серця і душі, що призводить до «черствіння» людського я.                                                                         

   Всі ми знаємо та розуміємо,  що людина завжди стоїть перед вибором, у кожну хвилину свого життя. І від її вибору залежить цінність її людської особистості. Аби душа не захворіла, не відбулосязнецінення самого себе, живіть з миром у серці, з добротою та любов’ю. Не робітьвигляд, що у світі найважливіші рішення приймуть і без нас, що «ваша хата скраю». Зрозумійте, ми не просто гвинтики світової машини, ми люди, особистості, ми повинні будувати своє життя і життя навколо нас, повинні бути добрими ти щасливими!

Лихолат Марина