Щороку Україна втрачає сотні тисяч своїх дітей: не лише тих, хто прожив свій вік, хто живе десь на чужині, але й тих, які, зародившись, так і не прийшли на цей світ.

           Аборт… Під цим нейтральним, здавалося б, словом, ховається дійсна людська трагедія, злочин, простіше говорячи, убивство. Так, саме вбивство, замах на життя маленького, ні в чому не винного чоловічка.

Щорічно, за статистикою, від небажаної дитини позбавляються 200 тисяч українок. І це тільки офіційні дані. У групі ризику – підлітки. Медики кажуть, що останні кілька років кількість абортів серед неповнолітніх дівчаток не зменшується.

Проте, кожна з нас рано чи пізно може зіткнутися з проблемою такого вибору. У радянські часи вже був заборонний досвід. У 1936 році в СРСР ввели заборону на аборти, але в 1955 році його довелося скасувати. Багатодітні жінки не хотіли народжувати знову, тому що їм не було за що утримувати вже тих, що були дітей. Вони готові були піти на що завгодно, лише б їм зробили аборт.

Їм не залишалося нічого, крім як переривати вагітність народними способами або вдаватися до послуг непрофесіоналів.

За статистикою сьогодні 8-10 відсотків абортів, зроблених в сучасних медичних клініках, тягнуть за собою тяжкі наслідки, аж до безпліддя. Уявляєте, що було в далекому 1936 році? Таким чином, заборонні заходи не тільки не підвищили народжуваність, але в довгостроковому періоді її навіть знизили, багато жінок так і не змогли народити згодом.

Рішення народити дитину має бути усвідомленим, малюк повинен бути бажаним, а не народженим через не порушення заборон. Інакше така заборона лише збільшить кількість дітей в інтернатах, дитячих будинках та на вулицях.

Набагато більшим ефектом підвищення народжуваності стала б робота держави, пов'язана з розробкою і популяризацією протизаплідних засобів. На перший погляд, це звучить парадоксально. Але, якщо жінка не хоче народжувати, вона зробить аборт за будь-яку ціну. Як це позначиться на її здоров'ї? До 8% випадків безпліддя і невиношуваність наступної вагітності пов'язують з попередніми абортами. Виходить, що якщо жінка користується протизаплідними засобами, то у неї більше шансів народити здорову та бажану дитину надалі.

Крім того постає питання, що було б якби, ці небажані діти народилися? Навіть для вже народжених малюків не вистачає місць у садках, поліклініках, часто мами змушені виходити на роботу раніше за встановлений термін через низький розмір допомоги і страху «втратити місце».

Але… якими б не були спроби виправдати цей учинок: матеріальне становище, що так склались обставини і т.д., вони не знімають відповідальність за дітовбивство. Адже кожна людина, якщо вона була зачата, має право на народження, розвиток і життя, наприкінці-кінців. 

Більшість людей не усвідомлює, що з моменту зачаття дитина отримує найдорогоцінніший дар – безсмертну душу, і лише Бог є володарем життя і смерті.

Згідно християнського вчення свідомо вчинений аборт є вбивством людини, порушенням однієї з десяти заповідей – «Не вбивай!» і є важким гріхом.

Аборт це не тільки, як я зауважила вище – людська трагедія, гріх, злочин, убивство, аборт в першу чергу  є раною душі, оскільки батьки учинили смерть своїм дітям. Рани можуть зарубцюватися, але повністю ніколи не щезнуть.
 

                                                                                     Агневщикова Ліана