Доброта, як і жорстокість, живуть в кожному з нас. Ці почуття закладаються в людині з початку її народження, формуються завдяки вихованню, оточуючим людям, інформації, яку ми сприймаємо. В дитинстві нам часто говорять, що потрібно бути добрими, сердечними, щирими… Але підростаючи розуміємо, що у нашому непростому світі складно бути добрим і робити добро. Та все ж таки людина, яка живе без добра, не проживає своє життя на повну, в її очах немає життєрадісних іскр. Ми знаємо, що цей світ живе завдяки небайдужим, добрим  людям, вчинкам і словам. Приємно бачити людей, очі яких сяють любов’ю і теплом.

Нам хочеться, щоб нас оточували хороші, щирі, милосердні люди, які завжди прийдуть на допомогу і підтримають як словом, так і ділом. Цього можна досягти, головне пам’ятати, якщо хочеш щось змінити – почни з себе. 

Притча про двох вовків

Колись давно старий індіанець відкрив своєму онукові одну життєву істину. У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло — заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню… Інший вовк представляє добро — мир, любов, надію, істину, доброту, вірність… Маленький індіанець, зворушений до глибини душі словами діда, на кілька миттєвостей задумався, а потім запитав: — А який вовк в кінці перемагає? Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів: — Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Ці два вовки є в кожному з нас, але яким бути: жорстоким чи добрим, вирішує сама людина.

Курочка Вікторія