Наша країна дала світу багатьох визначних людей, їх талант ми і досі шануємо, величчю українського слова у їх творах захоплюємось.

Григір Тютюнник – це той письменник, що впродовж свого життя вболівав за долю України, любив її і творив українською. Не дивно, що нині знайшлася людина, яка присвятила дослідженню постаті Г. Тютюнника майже все своє свідоме життя.

Неживий Олексій Іванович – це відомий український літературознавець, вчений, педагог та журналіст. 19 березня 2015 він відвідав Київський університет імені Бориса Грінченка, де зустрівся зі студентами філологічних спеціальностей, і представив їм свою останню розробку – електронний проект під назвою «Григір Тютюнник: Життя у слові».

Цінність проекту беззаперечна. Окрім того, що Олексій Іванович помістив у це електронне видання унікальні фото-, відео-, аудіозаписи, що стосуються Григора Тютюнника, власні наукові розвідки щодо життя і творчості письменника, у цю роботу він вклав ще й свою душу.

Пропрацювавши педагогом сорок років, Олексій Неживий як ніхто інший розуміє, що сучасному креативному і творчому вчителю просто необхідні такі електронні видання як «Григір Тютюнник: Життя у слові». Вони допоможуть покращити засвоєння інформації учнями, збагатять їх знання та допоможуть вийти за рамки обмеженої шкільної програми.

Окрім того, Олексій Іванович зачепив у своїй доповіді цікаву тему – духовність Луганщини. Він заявив, що йому боляче на душі, коли говорять, що цей край не є Україною: «Як це, Луганщина – не Україна? Хіба могли б вийти з того регіону такі чудові українські письменники, як Василь Голобородько, Сергій Жадан та багато інших, якби Луганщина не була Україною?»

Отже, Неживий Олексій Іванович – це та людина, що на  сто відсотків віддана своїй роботі всім серцем. Важко не помітити, з якою люблячою посмішкою він розповідає про свої дослідження, пройдений шлях та майбутні плани. Під час таких зустрічей розумієш, що майбутнє України саме в таких людях – щирих, відданих своїй роботі та своєму народу.

Резнік Тетяна