Вірш М. Петренка «Дивлюсь я на небо» починається наступними рядками: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю, чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав!» З давніх часів людина асоціювала свободу з вільним польотом птаха. Є, навіть, вислів: «вільний, як птах». То, що ж насправді є для людини свобода? Якою люди її собі уявляють? Чому так цінують? Та чи усім, насправді, потрібна свобода?

Шукаючи відповіді на ці питання, я збагнула, що свобода буває різною. Наприклад, свобода слова, свобода вибору, свобода дій. Це наштовхнуло мене на думку, що уявлення кожної людини про свободу залежить в першу чергу від того, яка свобода їй потрібна.

В історії нашої країни важливе місце займає боротьба українського народу за свободу та незалежність. За право мирно працювати на власній землі, розмовляти рідною мовою.

Зараз ми живемо в офіційно незалежній країні. Але з огляду на різні події, що відбуваються в Україні, у мене виникає питання. Яка ж то свобода, якщо пенсіонерам, дітям війни, часто не вистачає навіть на шматок хліба? Якщо брат встає на брата за чиїсь чужі ідеї? Якщо зупиняються підприємства, залишаючи без коштів на існування мільйони сімей? Хочеться закричати: «Люди, схаменіться!». І тут я розумію, що свобода потрібна не всім. Люди, що чинять безлад, мають сидіти у тюрмі.

А на питання, що означає для людини свобода, я з впевненістю можу відповісти, що в першу чергу це спокій її самої та її близьких під мирним небом рідної країни.

Лихолат Марина