За своє життя я зустрічала багато жінок. Всі вони були чимось схожі, а чимось різні. Низькі та високі, стрункі та не дуже, жіночні та грубі. А якою повинна бути справжня жінка? Я довго шукала відповідь на це запитання, і, здається знайшла. Лише одна особа, з якою я познайомилась зовсім випадково, зацікавила мене як зовнішнім виглядом, так і поведінкою. Їїї звали Надія. Це була звичайна дівчина з міста, яка на перший погляд нічим не відрізнялась від інших жінок Києва, але про неї багато говорили люди. І не дарма! Ця дівчина викликала захоплення у всіх оточуючих і у мене також.  

Надія була здатна створювати простір любові, в якому завжди затишно і приємно знаходитись. Вона завжди перебувала в гармонії з собою  і навколишнім світом, а на обличчі завжди присутня легка, промениста посмішка, а хода доволі впевнена. Кожен її крок наповнений величчю королеви, грацією та легкістю. Я помітила, що вона нікуди ніколи не поспішає, не відлітає у майбутнє, не переймається минулим. Дівчина насолоджується кожним моментом, в якому знаходитьсяі минуле, і майбутнє, і сьогодення. Кожне її слово, яке відлітає з її ніжних уст, виходить з глибин її серця. В ній відчувається мудрість, спокій, внутрішня сила.

Надію ніколи не пропускали чоловіки, адже вона здатна любити, приймати, насолоджуватися кожною миттю життя. Вона створює навколо себе такий простір, в якому чоловік відчуває себе Богом. 

Я довго шукала секрет успіху цієї супер-жінки Надії. А відповідь може побачити кожна жінка перед дзеркалом. Потрібно любити та поважати себе, бути задоволена собою. 

«Саме з любові до себе починається справжній шлях відродження жінки, про який повинна знати кожна душа, яка втілилася на цій землі в жіночому тлі» — прошепотіла Надія мені під час нашої останної зустрічі, допивши свій зелений чай без цукру.

Корнєєва Лариса