У щастя людського є рiвних два крила: 
Троянди й виноград — красиве i корисне. 
(М. Рильський, «Троянди й виноград»)

Є такий стан людської душi, коли хочеться злетiти в небо, смiятися i спiвати, дарувати свою радiсть усiм, хто поряд. Таке почуття називають щастям.

Люди прагнуть бути щасливими i споконвiку намагаються зрозумiти, як цього досягти. Справа в тому, що щастя для кожного рiзне, в залежностi вiд особистостi людини, вiд її духовної сутностi, свiтогляду. А це, в свою чергу, залежить вiд виховання, оточення, умов життя.

«Навчити людину бути щасливою не можна, — писав А. С. Макаренко, -але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна». 

Г. Сковорода з ним, мабуть, не погодився б, вiн намагався вчити людей саме бути щасливими, але не такi вже протилежнi цi думки: мандрiвний фiлософ передбачав у досягненнi щастя момент самопiзнання i навiть самовиховання. У пiдгрунтi щастя, на його думку, лежать душевнiсть, сердечнiсть, простота, скромнiсть, але не приниженiсть, i — дуже важливо — вмiння розумiти власнi бажання i посiдати мiсце в життi, вiдповiдне внутрiшнiм здiбностям.

«Шукаємо щастя по країнах, столiттях, а воно скрiзь i завжди з нами; — писав вiн, — як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяйва — вiдхили лише вхiд у душу свою». 

Отже, у кожного з нас свої шляхи до щастя i своє його розумiння. Для одних — це матерiальний добробут. Для iнших особисте щастя. Когось робить щасливим влада, грошi.

Багато хто знаходить щастя у працi. Є навiть напiвжартiвливе прислiв'я: якщо людина хоче бути щасливою на мiсяць, їй треба закохатися, якщо на рiк — одружитися, а якщо на все життя — знайти роботу до душi. 

Скiльки є людей повсюди, скільки в світі щастя є...

Лихолат Марина